Наша чергова Дієва кава була присвячена благодійності.
Навіщо? Чому? Яка потреба займатися благодійністю?
Більше питань, ніж відповідей!
Чому раніше багато століть поспіль меценатство в Україні було невід’ємною частиною життя багатих людей? А зараз в більшості благодійністю займаються далеко не заможні люди.
Чому навіть ті, хто займаються меценатством, роблять це таємно?
Чому в інших країнах донорів пишуть золотими літерами на стінах театрів, музеїв, лікарень, університетів, а у нас філантропи просять залишитися інкогніто!
До нас на каву прийшла Анна Куприй — історик, екскурсовод яка нам повідала, що Одеса це в першу чергу не тітка Соня, бички і Яшка Япончик! Це місто культури, в якому театр відкрився за чотирнадцять років до побудови в’язниці. Це місто меценатів! Тільки Єлизавета Воронцова віддала три мільйона карбованців, на той час шалені гроші — на благодійність!
З революцією Гідности з 2014 року в Україну прийшов волонтерський рух, якому мало аналогів не тільки в країнах колишнього СРСР, а далеко за її межами.
Завдяки волонтерсву виникла і наша організація «Дія».
Але волонтерство і благодійництво дещо різні види суспільної допомоги.
Адже б
лагодійництво не передбачає особистої безпосередньої участі у суспільно важливій роботі (не потрібно чергувати в притулку, розвозити нужденним харчі і ліки, готувати їжу). Благодійники, як правило, обмежуються фінансовою допомогою. А наприклад меценат допомагає не стіл
ьки людині, а більш його таланту; його вкладу та розвитку культури, науки, мистецтва. Є ще спонсори, які просувають свій бренд за рахунок проведених під його маркою благодійних акцій. Образно кажучи, якщо благодійник допомагає людині тому, що той бідний, меценат — заради його таланту, то спонсор допомагає бідному художнику, замовляючи йому картину зі своїм логотипом.
Багато ще чого ми обговорювали на «Дієвій каві»….
Підсумок! Як займалися, так і будемо займатися благодійництвом, волонтерством, меценатством! І вас закликаємо!
Допомагайте людству в будь-яких формах добрих ДІЙ!
